Рецензування є важливою частиною сучасного наукового процесу. Для прогресу науки дуже важливо, щоб методи досліджень і результати були детально вивчені для прийняття рішення про найкращий напрямок розвитку майбутніх досліджень. Якщо дослідження пройшло рецензування та прийнято до публікації, вчені та читачі можуть бути впевнені, що дослідження відповідає певним стандартам і дослідженню можна довіряти. (Сучасна наука базується в основному на публікаціях у науковій періодиці; отже, якщо вчений опублікує неякісне дослідження або допустить помилку в розрахунках, експериментах або висновках, це може стати причиною помилок у подальших дослідженнях інших вчених).

У процесі рецензування рукопис має стати:

надійнішим. Рецензенти можуть вказати на прогалини в роботі автора, які вимагають більш докладного пояснення або додаткових експериментів;

легшим для сприйняття. Якщо якісь моменти в роботі автора є важкими для сприйняття читачами, рецензенти можуть попросити їх виправити;

кориснішим. Рецензенти розглядають дослідження автора на предмет важливості в рамках своєї предметної галузі.

Інший аспект наявності політики рецензування: редакція хоче бути впевненою, що публікує тільки висококласні матеріали у своєму виданні. Якщо журнал публікуватиме неякісні роботи, його репутація й кількість читачів знижуватимуться.

Чому стають рецензентами?

Чим краще просуватиметься кар’єра вченого, тим частіше його запрошуватимуть виступити рецензентом. Хоча рецензування ніколи не буде основною професією вченого, є низка причин, через які варто виступати в ролі рецензента:

вчений братиме участь у науковому процесі, даючи об’єктивну оцінку методам, використовуваним іншими дослідниками;

робота рецензентом дасть плюс резюме вченого;

вчений зможе знайомитися з найсвіжішими досягненнями науки в його предметній галузі ще до того, як вони будуть опубліковані;

навички критичного мислення, необхідні в ході рецензування, допоможуть вченому в його власних дослідженнях та у написанні власних робіт.

Як рецензувати роботу?

Незважаючи на важливість процесу рецензування, подібній дисципліни не вчать в університетах. Порівняно з проведенням досліджень, викладанням і написанням власних статей, аналізувати чиїсь роботи може здатися досить легко. Насправді, рецензування — спеціальна навичка, яка потребує чимало часу і зусиль.

У процесі рецензування корисно думати з точки зору трьох різних груп людей:

1. Автори. Вченому необхідно переглянути рукопис так, як він би хотів, щоб інші рецензенти аналізували його власну роботу. Припустимо, автори роблять все можливе, щоб написати хорошу якісну роботу, але необхідні об'єктивна думка з боку, допомога у визначенні проблем з методів, аналізу або самого поданя матеріалу. Навіть якщо вчений рекомендує редакції відхилити рукопис, його зауваження можуть стати корисними для авторів у їх подальших дослідженнях і роботах.

2. Редактор журналу. Для редактора журналу найважливішими є коментарі про актуальність і наукову новизну роботи, яку вчений рецензує. Редактори хочуть публікувати тільки якісні документи у своєму журналі. При виборі таких документів редактору необхідна допомога експерта, щоб визначити, чи знаходяться дослідження на належному рівні в рамках даної предметної галузі. Рецензенти допомагають редакторам у поліпшенні якості рукописів перед опублікуванням їх у журналі.

3. Читачі. Вченому необхідно визначити місця, які потребують уточнення або більш детального опису, щоб читачі легко змогли розібратися в роботі тазрозуміти її. Як рецензент, вчений може зберегти час і нерви читачів, видаляючи незначні частини статті або відстежуючи помилки в дослідженнях або літературі.

Є кілька питань, на які слід відповісти, перш ніж погоджуватися рецензувати рукопис:

1. Чи достатня кваліфікація вченого? Редактор просить вченого розглянути рукопис, бо вважає його досить кваліфікованим фахівцем з даного питання. Вчений може прорецензувати як рукопис повністю, так і її окремі частини. Для прикладу, стаття використовує техніку, яку вчений ніколи не застосовував. У цьому разі вченому слід розглянути частини рукопису, які належать до його галузі знань, і повідомити редактору, які частини він не може розглянути. Якщо ж уся тематика рукопису лежить далеко за межами предметної галузі вченого, йому слід відмовитися від рецензування цього рукопису.

2. Чи достатньо у вченого часу? Якщо вчений розуміє, що не зможе розглянути рукопис у строки, встановлені редактором, йому слід відмовитися від рецензування статті. Якщо вчений буде затягувати з рецензуванням, це може зірвати процес видання журналу.

Треба пам'ятати, що рецензування є важливим внеском у науку поряд з дослідженнями та викладанням, тому варто приділяти цьому процесу достатньо сил і часу.

3. Чи є потенційні конфлікти інтересів? Вчений повинен оцінити рукопис справедливо і об'єктивно, наскільки це можливо.

Потенційні конфлікти інтересів включають:

рецензент або автор можуть постраждати фінансово (розробка рецензента є конкуруючим продуктом);

рукопис стосується питання, яке викликає у рецензента особисті сильні емоції (як негативні, так і позитивні);

у рецензента є сильні особисті почуття (позитивні або негативні) до одного з авторів (наприклад, колишній вчитель рецензента);

вчений публікував статті з одним із авторів рукопису.

Етичні принципи

Рукописи на стадії розгляду є суворо конфіденційними, тому рецензент не повинен обговорювати рукопис або навіть згадувати про його існування в розмові з третіми особами. У винятковому випадку, коли рецензент хоче проконсультуватися з колегою з того чи іншого питання щодо рукопису, він ставить до відома про це редактора, а також повідомляє йому, що люди, до яких він звертається, повідомлені про конфіденційність інформації, з якою вони працюють.

Рецензенти не повинні використовувати отриману інформацію в особистих корисливих цілях.

Складання звіту про рецензування

Якщо рецензент рекомендує прийняти або відхилити статтю, йому слід пам’ятати, що, в першу чергу, його мета — допомогти поліпшити роботу автора або допомогти з майбутніми дослідженнями, а не довести його до відчаю. Слід уникати надмірно негативних формулювань і особистих коментарів. Необхідно вказувати не тільки на недоліки статті, але і на її сильні сторони, пропонувати конкретні шляхи вирішення проблем, які рецензент виявив у статті. Потрібно уникати надмірно коротких і прямих коментарів, це може додати рецензії недружній тон.

Якщо редактор надає жорстку форму рецензування, рецензенту необхідно її заповнити і зробити звіт у наданому форматі.

ПАМ’ЯТКА РЕЦЕНЗЕНТУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

В ЖУРНАЛІ «ЯДЕРНА ТА РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА»

I. Наукові статті, які надійшли до редакції журналу, проходять через інститут рецензування.

У журналі прийнято такі види рецензування статей:

1) рецензування головним редактором (main editor peer review) або його висновок;

2) відкрите рецензування офіційним рецензентом (open peer revie) — зовнішнім фахівцем відповідного наукового профілю, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук (рецензія подається до редакції автором, якщо він не є співробітником ДНТЦ ЯРБ);

3) одностороннє «сліпе» рецензування одним із членів редколегії (single-blind — рецензент знає про автора, автор про рецензента — ні);

4) двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind — обидва не знають один про одного).

Для публікації статей студентів магістратури, аспірантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук окрім рецензії має бути подана рекомендація профільної кафедри або наукового керівника роботи.

II. Рішення щодо обрання виду рецензування належить головному редактору.

III. Рецензент повинен розглянути статтю протягом трьох робочих днів з моменту її отримання та направити головному редактору (по e-mail) згоду або мотивовану відмову від рецензування.

Строки рецензування в кожному окремому випадку визначаються з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті, але не можуть перевищувати двох тижнів.

IV. Рецензія має однозначно характеризувати теоретичну або прикладну значимість дослідження, співвідносити висновки автора з існуючими науковими концепціями. Необхідним елементом рецензії повинна служити оцінка рецензентом особистого внеску автора статті в рішення розглянутої проблеми. Доцільно відзначити в рецензії відповідність стилю, логіки й доступності викладу наукового характеру матеріалу, а також зробити висновок про достовірність і обгрунтованість висновків автора.

Рецензія має містити такі елементи (рекомендовану редакцією форму рецензії наведено в додатку А):

1. Назва статті.

2. Автор.

3. Відповідність статті тематиці журналу.

4. Актуальність.

5. Наукова новизна.

6. Дотримання структури змісту наукової статті.

7. Повнота і достатність розкриття теми в анотації.

8. Якість оформлення матеріалів.

9. Зауваження рецензента.

12. Висновок рецензента.

13. Відомості про рецензента, підпис, дата.

V. Після отримання рецензій редколегією приймається остаточне рішення про опублікування або відмову в опублікуванні статті.

На підставі прийнятого рішення авторові (авторам) по e-mail або поштою надсилається лист, в якому повідомляється про прийняте рішення щодо публікації його статті. У разі відмови у публікації рецензенти залишаються анонімними.

VI. Редколегія має право направляти статті на додаткове зовнішнє анонімне рецензування. Головний редактор надсилає рецензенту лист з проханням про рецензування. До листа додаються стаття і рекомендована форма рецензії.

VII. Наявність позитивних рецензій не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікацію приймає редакційна колегія.

VIII. Оригінали рецензій зберігаються в редакції журналу.

IX. За наявності в статті істотної частини критичних зауважень рецензента і при загальній позитивній рекомендації редколегія може віднести матеріал до розряду полемічних та друкувати його в порядку наукової дискусії.

 

Додаток А

РЕЦЕНЗІЯ НА НАУКОВУ СТАТТЮ, ПОДАНУ ДЛЯ ПУБЛІКАЦІЇ

В ЖУРНАЛІ «ЯДЕРНА ТА РАДИАЦІЙНА БЕЗПЕКА»

1. Назва статті: _______________________________________________________

2. Автор: ____________________________________________________________

3. Відповідність статті тематиці журналу: ________________________________

                                                                                               Так чи Ні

4. Актуальність: ______________________________________________________

                                                                      Так чи Ні

5. Наукова новизна: ___________________________________________________

                                                                                          Так чи Ні

6. Дотримання структури змісту наукової статті: ___________________________

                                                                                                     Так чи Ні

7. Повнота і достатність розкриття теми в анотації: ________________________

                                                                                                        Так чи Ні

8. Якість оформлення матеріалів: _______________________________________

9. Зауваження рецензента:______________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

12. Висновок рецензента: ______________________________________________

____________________________________________________________________

Рекомендувати статтю до опублікування;

рекомендувати до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень;

не рекомендувати статтю до опублікування.

Якщо рецензент не рекомендує статтю до опублікування, у рецензії мають бути

зазначені причини такого рішення.

 

13. Відомості про рецензента, підпис, дата.

PATHWAY_MSG   HomeРецензування

ЗАЯВА ПРО ЕТИКУ ПУБЛІКАЦІЙ

Основний принцип відбору публікацій — наявність їх експертної оцінки (рецензування). Для того щоб бути впевненим у оцінці якості статті, процес рецензування повинен бути прозорим, методичним та неупередженим. Всі етапи цього процесу будуються на основі етичних принципів і обгрунтованих рішень. Редакційна колегія стоятиме на захисті інтелектуальної власності та авторських прав і не допустить таких випадків порушення етики, як плагіат, відтворення статей, раніше опублікованих в інших засобах інформації, запобігатиме впливу потужних фінансових та інтелектуальних інтересів на шляху реалізації цієї політики.

Joomla! is Free Software released under the GNU/GPL License.