1. Рукопис статті журналу подається у вигляді твердої копії з підписами всіх авторів на останній сторінці, а також електронної версії (на електронному носії або електронною поштою).

2. Стаття має містити УДК. Українською, російською та англійською мовами наводяться: прізвище, ім’я та по батькові автора; повна назва організації, де працює автор, і поштова адреса організації; назва статті; анотація (до 1000 знаків).

3. Загальний обсяг статті разом з графічними матеріалами не повинен перевищувати 18 сторінок формату А4. На одній сторінці може бути не більш як 30 рядків та до 60 знаків (з урахуванням розділових знаків і проміжків між словами) у кожному рядку. Розмір шрифту підготовленого на комп’ютері матеріалу – 14; міжрядковий інтервал – 1,5. Розміри полів, мм: зліва – 30, справа –10, зверху – 20, знизу –25.

Слова мають розділятися тільки одним пропуском. Між значенням величини та одиницею її виміру ставиться жорсткий пропуск (Ctrl+Shift+пропуск).

4. Текст набирається шрифтом Times New Roman у редакторі Microsoft Word. Графічний матеріал (чорно-білий) подається окремо від тексту у форматі EPS, TIFF або JPG-файлів з густиною точок на дюйм 300–600 dpi. Формули набираються у формульному редакторі.

5. Статті, які є результатами робіт, проведених в організаціях, повинні мати супровідний документ від цих організацій.

6. Разом зі статтею до редакції журналу має бути поданий документ про можливість відкритої публікації матеріалів, а також про згоду авторів на поширення їх через мережу Інтернет.

7. До авторського оригіналу статті на окремому аркуші додаються: прізвище, ім’я, по батькові (повністю) автора, організація, вчений ступінь, звання, мобільний, службовий і домашній номери телефону, службова та домашня адреси, e-mail.

8. Скорочення слів, словосполучень, назв, термінів, за винятком загальноприйнятих, можливе тільки після їх повного першого згадування в тексті.

9. Оформлення статей має відповідати міжнародним стандартам (див. далі).

10. Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам, редакцією не розглядаються.

11. Для скорочення витрат на видання журналу виплата авторського гонорару не передбачається.

12. Матеріали, що надійшли до редакції, авторам не повертаються.

 

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Міжнародні стандарти оформлення статей діляться на дві частини: за формальними ознаками і рецензуванням. Формальні ознаки стосуються оформлення статті, зокрема малюнків, таблиць, посилань, формул, літературного огляду. Рецензування зачіпає смислову частину дослідження в цілому і структурованість за змістовною частиною кожного розділу статті.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ СТАТТІ

Вимоги до назви статті

Назва статті повинна:

передавати основну ідею дослідження;

робити акцент на важливість дослідження;

бути короткою;

зацікавлювати читачів.

Назва не повинна містити зайвих і непотрібних слів, які не несуть смислового навантаження для розкриття тематики.

Автору слід замислитися, чому його дослідження являтиме інтерес для інших вчених. Якщо назва дає ясну й зрозумілу відповідь на це питання, стаття приверне багато читачів.

Вимоги до анотації

Анотація — цестисла інформація про зміст статті та економія часу для зайнятих дослідників. Багато читачів знайомимуться тількиз анотацію статті, тому анотація має бути зрозумілою та ясною за умови опублікування її окремо від статті.

Оскільки єдиним джерелом інформації щодо змісту статті для іноземних спеціалістів є анотація англійською, її обсяг може бути більшим за обсяг анотації українською (російською), тому що останньою, найчастіше, друкується повний текст тією самою мовою; обсяг анотації англійською мовою разом з назвою статті, ініціалами та прізвищами всіх авторів має містити мінімум 1000 знаків і не більше п’яти ключових слів.

Вимоги до анотацій англійською: інформативність (відсутність загальних слів); змістовність (відображення основного змісту статті та результатів досліджень); застосування термінології, характерної для іноземних спеціальних текстів; єдність термінології в межах анотації; відсутність повторення відомостей, що містяться в заголовку статті.

Прізвища авторів статей подаються в одній з прийнятих міжнародних систем транслітерації (з української — відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27.01.2010 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею», з російської — відповідно до «Системы транслитерации Библиотеки конгресса США»). Наведення прізвища у різних системах транслітерації призводить до дублювання профілів (ідентифікаторів) автора в базі даних (профіль створюється автоматично в разі збігу його даних по двох публікаціях).

 

Для повного й коректного створення профілю автора дуже важливо наводити місце його роботи. Дані про публікації автора використовуються для одержання повної інформації щодо наукової діяльності організацій і в цілому країни. Застосування в статті офіційної, без скорочень, назви організації англійською запобігатиме втраті статей у системі аналізу організацій та авторів. Бажано вказувати в назві організації її відомство за приналежністю.

Вимоги до ключових слів

Ключові слова використовуються для індексування роботи в електронних системах та мережі Інтернет. Чим краще будуть підібрані ключові слова до роботи, тим більше людей зможуть її знайти, вбиваючи у пошук такі самі ключові слова. Це збільшить читаність статті, а отже, підвищить ймовірність її цитування.

Ключові слова повинні представляти зміст рукописи і бути конкретними у своїй предметній галузі.

Як правильно структурувати статтю

Основні розділи статті:

• Вступ

• Аналіз літературних даних

• Постановка завдань дослідження

• Матеріали дослідження, експериментальна частина

• Інтерпретація результатів та їх апробація

• Висновки

Розділ «Вступ». Вступ має надати читачеві всю інформацію (зокрема довідкового характеру), необхідну для того, щоб зрозуміти, яке питання вивчалося й причини, з яких автор проводить дослідження. У вступі потрібно створити background (передумови до проведення дослідження: дати загальне розуміння проблеми, якою автор займається, й аргументовано обґрунтувати актуальність дослідження), досить добре описати проблему та тематику (щоб дослідники поза предметною областю змогли розібратися в статті), а також привести актуальні знання, пов’язані з розглянутими науково-дослідницькими завданнями. Розділ «Вступ» повинен бути стислим, без зайвої інформації.

Розділ «Аналіз літературних даних і постановка проблеми». Мета цього розділу статті — виявити «нішу» досліджень, не зайняту іншими вченими.

Розділ пишеться на підставі публікацій періодичних наукових видань (книги, підручники, монографії, стандарти, звіти до таких не належать). Огляд періодики з проблеми, що досліджується автором, має охоплювати джерела не більше 10-річної давності (у галузі ІТ-технологій — 5-річної давності). Обов’язковим є огляд закордонних наукових періодичних видань з проблеми, що досліджується автором.

Розділ «Аналіз літературних даних і постановка проблеми» є одним з найважливіших, оскільки з нього випливає, наскільки автор особисто розуміє стан проблеми, яку береться досліджувати.

У літературному огляді висвітлюються не вирішені іншими вченими частини проблеми, які досліджуються автором; викладаються причини цього дослідження; чітко визначаються цілі дослідження, які повинні узгоджуватися з іншою частиною рукопису; наводяться посилання на важливі джерела, які дають змогу повніше розкрити суть роботи.

Правильно підібраний літературний огляд — це:

цитування автором найбільш релевантних результатів попередніх досліджень і пояснення того, наскільки вони співвідносяться з поточним дослідженням;

посилання на дослідження різних дослідницьких груп (це покращує роботу);

посилання на оригінальні дослідження, а не на велику кількість оглядових статей;

максимальна користь цитат для читача (читачеві не цікаво, коли автор посилається на велику кількість своїх робіт або на інші роботи для того, щоб показати глибину своїх знань);

посилання на результати інших досліджень, які або суперечать отриманим автором результатам (якщо такі є), або підтверджують їх.

Величезним ресурсом для підбору літературного огляду є:

наукометричні бази даних;

репозитарії та каталоги (можуть містити тільки опис статей або посилання на журнали, але тим не менш можна підібрати видання з вузької спеціалізованої тематики і вже в них шукати необхідні статті; якщо репозитарій має в своєму розпорядженні розширений пошук, за допомогою цього інструменту набагато легше підібрати необхідний матеріал);

електронні бібліотеки (можуть мати інструмент розширеного пошуку, але можуть надавати тільки алфавітний або тематичний рубрикатор, що ускладнює пошук; проте існує безліч тематичних бібліотек, які містять інформацію тільки з вузької предметної галузі);

WorldCatкаталог бібліотек (містить інформацію як про журнали та книжки, так і про статті; також за допомогою цього ресурсу можна підібрати список тематичних бібліотек);

DOAJдиректорія журналів у відкритому доступі до понад 7000 наукових та академічних журналів в електронному форматі з усіх напрямків (читач зможе ознайомитися з повним текстом статті, на відміну від підписних баз даних, таких як Scopus).

Джерела в тексті статті повинні бути відсортовані за порядком згадування.

Розділ «Матеріали дослідження, експериментальна частина». Зі змісту цього розділу має бути зрозуміло, як отримано всі результати. Тому потрібно описати систему дослідження (методи, методика тощо).

Методи, використовувані для аналізу даних, слід обгрунтувати (спиратися на статистику). Автор, що використав методику опублікованого дослідження, повинен послатися на неї і дати резюме процедури в тексті статті.

Результати дослідження мають бути чітко визначені, а підсумкові результати —об’єктивно підтверджені (наприклад, результатами математичного, статистичного, імітаційного моделювання, натурними експериментами, фундаментальними положеннями наукових дисциплін у відповідній предметній галузі).

Розділ «Інтерпретація результатів та їх апробація». У розділі наводяться приклади практичних рішень (результати чисельних експериментів, графіки, діаграми тощо) на основі отриманих автором наукових результатів. Приклади дають змогу оцінити адекватність запропонованих теоретичних рішень та їх практичну значимість. Потрібно вказати, в умовах якого виробництва були впроваджені або можуть бути впроваджені результати досліджень.

Якщо результати не є основною метою статті, їх можна узагальнити і детально не публікувати дані. Тим не менш, у разі недостатньої кількості інформації читач може втратити довіру до дослідження, припустивши, що автор приховує слабкі докази.

Розділ «Висновки». З розділу «Висновки» випливає, наскільки матеріал дослідження відповідає його цілям, сформульованим у розділі «Вступ».

Розкажіть, чи існують якісь альтернативні інтерпретації отриманих результатів; порівняйте свої результати з результатами інших досліджень.

Вкажіть, як результати дослідження можуть вплинути на майбутні дослідження, чи є обмеження дослідження. Перевірте відповідність описаних висновків отриманим даним.

Вимоги до рисунків, графіків, схем, таблиць

Рисунки — це часто найпростіший спосіб узагальнення великої кількості складної інформації, візуалізація інформації, яку автор хоче передати. Багато читачів дивляться тільки на рисунки в статті, не читаючи тексту. Отже, створювати рисунки потрібно таким чином, щоб вони були зрозумілі й привабливі для читачів. Добра якість рисунків забезпечить роботі професійний вигляд, при цьому читачі будуть більш схильні вірити дослідженням автора та інтерпретації отриманих результатів.

Рисунки мають бути яскравими та контрастними, нанесені на рисунках параметри — точно визначеними, підписи на рисунках — великими й чіткими, а підтекстовки до рисунків — досить докладними, щоб читачі могли зрозуміти дані, не читаючи основного тексту. Якщо рисунок складається з кількох підрисунків (а, б, в, …), то підпис до рисунка має містити опис кожного з підрисунків.

Текст не повинен повторювати інформацію, представлену в рисунках, він має тільки давати основні висновки по них і резюмувати інформацію.

Якщо рисунки несуть малу кількість даних, їх треба замінити описом у тексті.

Графіки повинні передавати великі обсяги даних ясно і зрозуміло. Мета графіків — показати функціональну або статистичну залежність між об’єктами. Оформляючи в статті графіки, автор має переконатися, що в них підписано всі осі, вказано всі одиниці виміру для величин, підписано всі криві й масиви даних, використано читабельний шрифт.

Схема допоможе визначити ключові деталі в процесі; зайва інформація тільки захаращує зображення. Оформляючи схему, потрібно підписати всі ключові елементи й навести додаткові пояснення в її заголовку та основному тексті.

Таблиці, як і рисунки, у багатьох випадках є найпростішим способом узагальнення великої кількості складної інформації, який дає змогу стисло й ефективно відображати великі обсяги даних. Автор статті в таблиці повинен чітко повідомляти свої результати зайнятим дослідникам. Правильно побудована таблиця — це короткий заголовок; розбивка даних по категоріях; порівнянність даних та їх достовірність; наявність всіх даних, що дозволяють користуватися таблицею; істотність ознак групування даних; логічна підпорядкованість елементів; відповідність змісту таблиці її завданню.

Посилання на рисунок, графік, схему або таблицю є обов’язковим у тексті статті, воно згадується безпосередньо перед рисунком, графіком, схемою або таблицею.

Всі цитати, методи, моделі, рисунки, таблиці тощо, запозичені з інших робіт, обов’язково супроводжуються посиланням на першоджерело.

Список використаної літератури

Список використаної літератури переслідує багато цілей в науковій статті:

відображає те, звідки з’явилася ідея дослідження;

підключає читачів до інших досліджень, одночасно залучаючи читачів і до роботи автора;

дає контекст для роботи автора;

вказує на інтерес до цієї галузі досліджень (не тільки автор займається цим питанням у науковому світі).

Оскільки посилання відіграють важливу роль у багатьох розділах статті, нездатність навести досить посилань на інші роботи може зменшити шанси для статті бути опублікованою. Кожна констатація факту чи опис попередніх висновків має супроводжуватися посиланням на першоджерело.

В аналітичній системі SCOPUS потрібні пристатейні списки використаної літератури латиницею. Можливості SCOPUS дають змогу проводити такі дослідження: за посиланнями оцінювати визнання робіт конкретних авторів, науковий рівень журналів, організацій і країн у цілому, визначати актуальність наукових напрямків і проблем. Стаття з представницьким списком літератури демонструє професійний кругозір та якісний рівень досліджень її авторів.

Правильне описання джерел, на які посилаються автори, є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано в процесі оцінювання наукової діяльності її авторів, а отже, й організації, регіону, країни. За цитуванням журналу визначається його науковий рівень, авторитетність тощо. Тому найважливішими складовими в бібліографічних посиланнях є прізвища авторів та назви журналів. В описання статті треба вносити всіх авторів, не скорочуючи їх кількості.

Для україно- та російськомовних статей з журналів, збірників, матеріалів конференцій структура бібліографічного описання така:

автори (транслітерація), переклад назви статті англійською, назва джерела (транслітерація), вихідні дані, у дужках — мова оригіналу.

Список використаної літератури (References) для SCOPUS та інших закордонних баз даних наводиться повністю окремим блоком, повторюючи список літератури до україно- та російськомовної частини незалежно від того, містяться в ньому чи ні іноземні джерела. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються в списку, який створюється в латинському алфавіті.

Найточнішу ідентифікацію статей з електронних журналів можна отримати, якщо навести унікальний ідентифікатор (Digital Object Identifier — DOI). За наявності в статті DOI посилання на статтю буде однозначно правильно встановлено.

При укладанні списка використаної літератури керуйтеся ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Зверніть увагу:

·Об’єктами посилання можуть бути всі види опублікованих чи неопублікованих документів або їхні складники на будь-яких носіях інформації (зокрема в телекомунікаційних мережах).

·Замість знака «крапка й тире» («. — »), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують).

·У складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім’я) видавця.

·У складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об’єкт посилання (наприклад: С. 19).

·Дозволено не наводити відомостей про серію та Міжнародний стандартний номер (ISBN, ISMN, ISSN).

·Відомості про згадуваний документ, опублікований іншою мовою, у бібліографічних посиланнях наводять мовою оригіналу.

·У бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою, а відомості про документ (його назву), в якому розміщено складник, виділяти шрифтом (наприклад, курсивом).

Особливості складання бібліографічних посилань на електронний ресурс. Залежно від режиму доступу електронні ресурси діляться на електронні ресурси локального і віддаленого доступу.

Джерелами інформації для складання бібліографічного посилання на електронний ресурс є титульний екран, головне меню, програма, головна сторінка сайту або порталу, що містять відомості про автора, назву, відповідальність, перевидання (версію), місце і рік видання.

Основним джерелом інформації є титульний екран. За необхідності використовують й інші джерела інформації: етикетку на фізичному носії електронного ресурсу, технічну та іншу супровідну документацію до нього або контейнер, коробку, конверт і т.д. (за ГОСТ 7157).

Бібліографічні посилання складають як на електронні ресурси в цілому (електронні документи, бази даних, портали або сайти, веб-сторінки, форуми тощо), так і на їх складові (розділи і частини електронних документів, порталів або сайтів; публікації в електронних серіальних документах, повідомлення на форумах) за загальними правилами і з урахуванням зазначених далі особливостей:

•У бібліографічному посиланні на електронний ресурс локального доступу після вихідних даних наводять відомості про кількість фізичних одиниць (арабськими цифрами) та вид носія інформації (наприклад, електронний оптичний диск). У дужках можна наводити відомості про вид оптичного диска (CD-R, CD-RW, DVD-R тощо.).

•Для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприклад, «Availabte from») застосовувати абревіатури «URI» (Uniform Resource Identifier — Уніфікований ідентифікатор ресурсу) або «URL» (Uniform Resource Locator — Уніфікований покажчик ресурсу).

Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак «навскісна риска» («/»).

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ: МОВОЮ ОРИГІНАЛА

1. Національна доктрина розвитку освіти: затв. Указом Президента України від 17 квіт. 2002 р. № 347. Освіта. 2002. 24 квіт. С. 2— 4.

2. Батий В. Г., Деренговский В. В. Методика выбора пощадки размещения радиационно-опасных объектов. Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. 2004. Вип. 1. С. 43—50.

3. Дыбач А. М., Громов Г. В., Севбо А. Е., Гашев М. Х., Бойчук В. С. Применение риск-информированных подходов в инспекционной деятельности. Ядерна та радіаційна безпека. К., 2010. Вип. 3 (47). С. 9—15.

4. Звіт про науково-дослідну роботу : Оперативний та технологічний аналіз порушень у роботі АЕС України у 2013-2014 рр. : Оперативний та технологічний аналіз порушень у роботі АЕС України за 2013 рік (проміжний, етап 3) / ДНТЦ ЯРБ; керівник О. І. Лігоцький; викон. С. В. Недбай, Г. Г. Мелешко, Р. І. Серафін. К., 2014. 213 с. № держреєстрації 011U004712.

5. Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій : НП 306.2.100-2004. Офіційний вісник України. 2004. № 51. Стор. 187, ст. 3382. Код акту 31072/2004.

6. Спосіб лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей: пат. 76509 Україна. № 2004042416 ; заявл. 01.04.2004 ; опубл. 01.08.2006, Бюл. № 8 (кн. 1). 120 с.

7. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» /ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 08.02.2012).

8. Кузьмінський А. І.: 1) Методика навчання англійської мови в аспекті комунікативно-когнітивного підходу: навч.-метод. посіб. Черкаси, 2011. С. 31 ; 2) Моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції України в європейський освітній простір: навч. посіб. Черкаси, 2011. С. 78.

ОФОРМЛЕННЯ СПИСКІВ ДІТЕРАТУРИ ЛАТИНИЦЕЮ

Для оформлення списків літератури латиницею в журналі використовується Гарвардський стиль оформлення (BSI), відповідно до якого потрібно дотримуватися таких вимог:

Оформлення книг

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (Прізвище кома ініціали) Рік видання, Назва. Відомості про видання (інформація про перевидання, номер видання, серія), Видавництво, Місце видання, Обсяг.

Важливо! При оформленні україно- або російськомовного джерела іншою мовою після заголовка і відомостей про видання (переведених на іншу мову) в [квадратних дужках] вказується транслітерування українського (російського) Заголовка разом з Відомостями про видання в англійську мову.

Приклади:

♦ Porter, M. (2008), Competitive strategy: methodology for analyzing industries and competitors. Trans. from Eng. 3rd ed. [Konkurentnaya strategiya: metodika analiza otraslei i konkurentov. Per. s angl. 3-e izd.], Al'pina Biznes Buks, Moscow, 453 p.

♦ Turner, A. (2006), Introduction to Neogeography, O'Reilly Media, London, 56 p.

Оформлення статей або окремих розділів

із зазначенням різних авторів з книги або збірника

Автор/и, редактори, перекладачі та ін. (Прізвище кома ініціали) Рік видання, "Заголовок статті: відомості, що відносяться до заголовку", Назва книги: відомості, що відносяться до заголовку, Видавництво, Місце видання, Розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні україно- або російськомовного джерела іншою мовою після перекладу джерела в [квадратних дужках] наводиться транслітерування українського (російського) вихідного джерела в тих самих рамках оформлення в англійську мову.

Приклад:

♦ Gokhberg, L.M., Kuznetsova, I.A., Yasin, E.G. (2004), "Innovation as a factor of economic modernization", Structural developments in the Russian industry ["Innovatsii kak faktor modernizatsii ekonomiki", Strukturnye izmeneniya v rossiiskoi promyshlennosti], GU-VShE, Moscow, pp. 37—74.

Оформлення дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: dissertation, Видавництво (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Важливо! При оформленні україно- або російськомовного джерела іншою мовою після Заголовка (переведеного на іншу мову) в [квадратних дужках] наводиться транслітерування українського (російського) Заголовка з даними про вигляд джерела в англійську мову.

Приклад:

♦ Voskresenskaya, E.V. (2003), Legal regulation of valuation activities: dissertation [Pravovoe regulirovanie otsenochnoi deyatel'nosti: dis. ... Kand. yurid. nauk], St. Petersburg, 187 p.

Оформлення авторефератів дисертацій

Автор (прізвище кома ініціали) Рік видання, Заголовок: Author's abstract, Видавництво (якщо вказано), Місце написання, Обсяг.

Приклад:

♦ Bezrodnaya, V.F. (2004), Features of civil society development in the process of political modernization of Ukraine: Author's thesis [Osobennosti formirovaniya grazhdanskogo obshchestva v protsesse politicheskoi modernizatsii Ukrainy: avtoref. dis. ... Kand. polit. nauk], Odessa, 16 p.

Оформлення статей з газет або журналів

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання, "Заголовок статті: відомості, що відносяться до заголовка", Назва журналу, Номер випуску, Розташування статті (сторінки).

Важливо! При оформленні україно- або російськомовного джерела іншою мовою після перекладу джерела відповідно до правил у [квадратних дужках] наводиться транслітерування українського (російського) вихідного джерела в тих самих рамках оформлення в англійську мову.

Приклади:

♦ Fedosiuk, O. (2005), "Trafficking in human beings in criminal law and practice of courts", Law, No. 54, pp. 72-73.

♦ Timoshenko, V.S. (2010), "The issues of the law state development" ["Problemy postroeniya pravovogo gosudarstva"], Veche, No. 18, pp. 12-13.

Оформлення джерел електронного ресурсу віддаленого доступу

Автор/и (прізвище кома ініціали) Рік видання (якщо є), "Назва", available at: URL (без розділових знаків у кінці)

Важливо! При оформленні україно- або російськомовного джерела іншою мовою після перекладу джерела відповідно до правил у [квадратних дужках] наводиться транслітерування українського (російського) вихідного джерела в тих самих рамках оформлення в англійську мову.

Приклади:

♦ Serdyuk, TV, "Self-regulation in Ukraine: advantages and disadvantages in the current economic conditions" ["Samoregulirovanie v Ukraine: preimushchestva i nedostatki v sovremennykh ekonomicheskikh usloviyakh"], available at: http://economy.kpi.ua/ ru / node / 343

♦ "Supplementary Convention on the Abolition of Slavery, the Slave Trade, and Institutions and Practices Similar to Slavery", available at: www.unhchr.ch/html/men

ПРИНЦИПИ, ЯКИМИ ПОВИНЕН КЕРУВАТИСЯ АВТОР НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первинну відповідальність за новизну й достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

• автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень; свідомо помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні;

• автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукопису, повністю оригінальні; запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора та першоджерела; надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, зокрема неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні й неприйнятні;

• автори повинні визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження; зокрема, в статті мають бути наведені посилання на роботи, що мали значення в процесі проведення дослідження;

• автори не повинні надавати до редакції журналу рукопис, який був відправлений до іншого журналу й перебуває на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі;

• співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження; серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участі в дослідженні;

• якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після опублікування, він повинен якомога швидше повідомити про це редакцію журналу.

PATHWAY_MSG   HomeПравила для авторів

ЗАЯВА ПРО ЕТИКУ ПУБЛІКАЦІЙ

Основний принцип відбору публікацій — наявність їх експертної оцінки (рецензування). Для того щоб бути впевненим у оцінці якості статті, процес рецензування повинен бути прозорим, методичним та неупередженим. Всі етапи цього процесу будуються на основі етичних принципів і обгрунтованих рішень. Редакційна колегія стоятиме на захисті інтелектуальної власності та авторських прав і не допустить таких випадків порушення етики, як плагіат, відтворення статей, раніше опублікованих в інших засобах інформації, запобігатиме впливу потужних фінансових та інтелектуальних інтересів на шляху реалізації цієї політики.

Joomla! is Free Software released under the GNU/GPL License.